Сьогодні дедалі частіше побутує думка про те, що жінки сильні, а чоловіки слабкі. Як перестати бути “мамочкою” для свого чоловіка?
Чому так відбувається? Звідки беруться слабкі чоловіки, і чому сильні жінки притягують до себе слабких і безвідповідальних чоловіків? Жінка обирає собі слабкого чоловіка, якщо у неї занижена самооцінка, сильний страх самотності, і у неї домінантний архетип «мама». Жінка, яка поринає у роль мамочки щодо свого чоловіка, наказує, вчить, контролює. Така жінка автоматично, на підсвідомому рівні притягує у своє життя чоловіка з домінантним архетипом «синочок» або «хлопчик». У стосунках він випрошує, є безпорадним, теж по-своєму контролює чи шантажує, скаржиться приятелям на свою гірку долю. Чи пройде дорослий уже чоловік ініціацію з хлопчика в чоловіка великою мірою залежить від його матері і звісно батька, який мав би бути прикладом змужнілого чоловіка. Якщо мама авторитарна, домінантна і схильна контролювати (архетип «мамочка»), а батько — підкаблучник, тоді юнакові важко проходити ініціацію дорослості, і якщо він не знаходить достойного й авторитетного прикладу ззовні, то ймовірність залишитись дитям дуже велика.
Часто чоловік з домінантним архетипом «дитя» є залежним від ігор, алкоголю або наркотиків. Тоді жінка домінантного архетипу «мамочка» його рятує. Це складніші варіанти. У більшості випадків чоловік безініціативний, не вміє заробляти грошей і забезпечувати свою сім’ю. З метою самореалізації чоловік, який виростає з ролі архетипу «хлопчик», знаходить собі стосунки на «боці» або йде від такої жінки, а частіше спершу заводить стосунки з іншою, а потім йде. Тоді жінка не може збагнути й дорікає, кажучи: «Я ж для нього все!… А він…». А іноді буває й таке, що зустрічається юнак і дівчина, і все у них іде за відлагодженою схемою: і вона жіночна, і він змужнілий. А коли з’являються діти, поглинає побут, жінка забуває про інші ролі, зливається з роллю «мамочки» і забуває з неї виходити у стосунках із чоловіком. Тоді вони можуть псуватися.
Щоб любити свого чоловіка з позиції жінки, а не «мамочки»:
- Любов жінки до чоловіка має бути умовною, як і чоловіка до жінки, а не безумовною. Безумовну любов має проявляти мама до своєї дитини. А починається безумовна любов з безумовного прийняття себе. У парі ми отримуємо розвиток, тому про жодну безумовну любов тут не може йти й мови. Але обов’язковою умовою любові жінки є прийняття. Приймайте його недоліки і пишайтеся його гідністю. У своїй свідомості в спілкуванні з чоловіком частіше акцентуйте увагу на його гідності. Пам’ятайте: ми підсилюємо те, на чому зосереджуємося. Кожна людина має свою гідність і недоліки. Ідеальних не буває. Якщо ви не приймаєте темного боку свого чоловіка, вона вас дратує, то це свідчить лише про те, що ви не хочете бачити і приймати власного темного боку. І цілком імовірно, що ваш темний бік дуже збігається з темним боком вашого партнера. Не намагайтеся змінити дорослу людину — вам це не вдасться. Доросла людина не змінюється з чиєїсь ініціативи, а лише з власної волі. Швидше за все, змінюючи його, ви зробите все, щоб зіпсувати стосунки. І не очікуйте, що коли-небудь він може змінитися. Змінюйтеся самі, це важко, але результативніше і без вагомих втрат.
- Не намагайтеся домінувати й конкурувати у стосунках, доводити свою правоту, показувати, що ви краща, а тим більше не намагайтеся заробляти більше грошей за чоловіка, не намагайтеся довести, що ви з усім можете впоратися самостійно. Ви звісно можете, але чи потрібно?
- Учіться делегувати чоловікові чоловічі справи і частину домашньої роботи — ту, яку може виконувати чоловік. Окресліть зону своєї компетенції й перестаньте робити все самі. Долучайте чоловіка до виховання дітей, перевірки уроків, забирання з садочку, купування продуктів тощо. І не робіть нічого за нього. Він не маленька дитина, яка не може попрасувати собі сорочку сама, купити штани…, а дорослий чоловік і все це може зробити собі сам. Звісно, це не означає тепер, що кожен сам за себе.
- Будьте гнучкою у стосунках і відмовтеся від категоричності. Пам’ятайте: вода камінь точить. Щоб бути гнучкою, позбавтесь упередженого, жорсткого ставлення відносно того, що ви хочете від життя. Хай ваші мрії щодо вашого життя будуть мобільними. Носіть їх завжди в собі, щоб залежно від ситуації їх можна було б трансформувати.
- Навчіться довіряти чоловікові й перестаньте його контролювати. Не вчіть чоловіка, що, як, коли він має робити, що говорити, одягати тощо. Дозволяйте йому помилятися, коли він щось робить, і не критикуйте. Усі ми люди й усі помиляємося. Не давайте порад, якщо вас не просять, і не контролюйте, чи виконав він ваші поради-рекомендації.
- Не потурайте слабостям чоловіка, вміло і впевнено вчіться заявляти про свої стандарти (кордони, межі). Учіться просити допомоги. Досить часто жінки, не просячи допомоги, роблять усе самі, терплять, а коли терпіння уривається, висувають масу претензій і докорів своєму чоловікові. А ще багато жінок думають: «ну невже не може здогадатися!»… чи щось подібне. Так от! Ні, не може. Ну, хіба якщо він володіє телепатичними здібностями. І те, що очевидно для нас, жінок, для них точно не очевидно.
- Не жалійте чоловіка, а вірте в нього. Жалість — це не найкраще почуття. Коли ми когось жаліємо, ми забираємо у людини силу, підсвідомо думаємо, що людина не впорається зі своїми завданнями. Замініть звичку жаліти людей на віру в них. Метафорично це можна зобразити так: не давайте людині готову рибу, а спонукайте її стати вмілим рибалкою.
- Не хваліть чоловіка за виконану роботу, а ЗАХОПЛЮЙТЕСЯ ним. Похвала — це свого роду оцінка, а оцінювати може той, хто вище. Захоплення — це позиція на рівних. Тому замість «ти у мене молодець» скажіть «як мені з тобою повезло».
- Не сприймайте від свого чоловіка все як належне. Це батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей, а діти їх слухати. А в стосунках між чоловіком і жінкою ніхто нікому нічого не зобов’язаний. Будь-яка щодо один одного є добровільною. Тому, якщо він помив посуд, приготував вечерю, сидів з дітьми, давши вам можливість зайнятися своїми справами, ДЯКУЙТЕ за це.
Мар’яна Бенц