Існує думка, що стрес — це погано для фізичного та психічного здоров’я, але мало хто усвідомлює, що енергію стресу можна скерувати в позитивне русло, наприклад досягнення цілі. Адже не даремно існує приказка «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».

Насправді дозовано стрес потрібно відчувати кожній людині, адже він змушує вчитися шукати вихід, думати. Завдяки помірним дозам стресу людина може тренувати та підвищувати власну стресоcтійкість, набувати нових корисних якостей, та жити більш насичено.

Хоч з іншого боку – постійне життя під впливом стресу знижує ефективність роботи, організм людини слабшає і вона втрачає не лише сили, а й здатність вирішувати проблеми.

Але давайте розглянемо детальніше що ж таке стрес з точки зору психології, які його причини, ознаки та види. І яким насправді є вплив стресу на організм людини.

Що ж таке стрес? Як він працює?

Ганс Сальє був не лише першим дослідником стресу, а й першим, хто переконав людей у його шкідливості. Саме він після ряду дослідів над щурами у 1939 р. дав визначення: «Стрес — це природна відповідь організму на будь-який зовнішній вплив, який виводить його з стану рівноваги». Стресори – це саме ті зовнішні або внутрішні впливи і фактори, це будь-яка несподіванка, що порушує звичний стан справ. При цьому не має значення приємною чи неприємною вона є, має значення лише інтенсивність потреби організму в адаптації і перебудові.

Форуми і статті рясніють запитаннями: «Як позбутися стресу? Як боротися зі стресами під час вагітності? Як уникати стресів?»… Але чи дійсно стрес є таким шкідливим? Адже стрес у психології – зовсім не «хворобливий стан», а засіб, за допомогою якого організм бореться з небажаними діями.

Стрес може бути корисним, бо він запускає в нашому тілі відповідні реакції, допомагає задіювати додаткові ресурси організму. Під час стресу наднирники починають виробляти гормони адреналін і кортизол, які збільшують фізичну силу і витривалість, допомагають подолати й пережити страх. Також у нашому мозку синтезується нейромедіатор глутамат, який відповідає за активацію нервових клітин, готуючи організм до інтенсивного навантаження. Завдяки цьому у тілі накопичується велика кількість енергії, готової увімкнути в організмі такі інстинкти чи стратегії поведінки, які називаються «бий або біжи».

Адже коли існує проблема (будь-яка фізична небезпека), то організм шукає способи її вирішення втечею чи нападом щоб бути готовим до подолання будь-яких перешкод. Завдяки тому, що стресова реакція орієнтована в першу чергу на фізичну мобілізацію, з доісторичних часів стрес допомагав нашим предкам вижити. Саме тому він такий стійкий в еволюції, і ми повинні бути вдячні природі за те, що вона записала реакцію на стреси в нашу ДНК.

Стрес може бути різним

Реакція «бий і біжи» – це реакція на фізичний вид стресу, яка допомагає нам вижити. Проте така реакція — не кращий вихід для ситуацій, у які щодня потрапляє сучасна людина. Адже інформаційне перевантаження, загроза звільнення з роботи, труднощі у спілкуванні з близькими можуть бути причинами психологічних форм стресу. Ми не можемо бігти-тікати-зникати щоразу коли у нас конфлікт вдома чи на роботі. У таких ситуаціях більшість людей пригнічують свою стресову реакцію. І в них включається спосіб реакції відомий як зціпеніння. Кількість невирішених питань при цьому накопичується і це не минає безслідно, адже у разі емоційного стресу психічної енергії накопичується так само багато, як в разі фізичного стресу, в той же час через зціпеніння ця енергія не має виходу. Напруження дедалі зростає, виникає хронічний стрес і розслабитись стає все складніше.

 

Як розпізнати стрес?

Неспокій, тривога, страх, прискорене серцебиття, м’язи і мозок у тонусі – вірна ознака стресового стану.

Якими ж іще можуть бути описи стресового стану? Можливо вас не покидає безпричинне почуття роздратованості або пригніченості, фізична слабкість, постійна втома, зниження апетиту або ж навпаки нетипово часте відчуття голоду? Важкко зосередитися на роботі, з’явилися проблеми з пам’яттю або болі в голові чи шлунку, які не мають органічних причин? Не можете розслабитися, втратили почуття гумору, стали метушливими або сльозливими, недовірливими, втратили інтерес до роботи і близьких або ж помітили в себе нервові тики і нав’язливі звички (кусання губи чи нігтів) – усе це теж вірні ознаки того, що ви перебуваєте у стані стресу.

Для боротьби зі стресом люди вдаються до різних методів – від вживання медикаментозних заспокійливих препаратів до втечі та уникнення стресових ситуацій. Але валеріанка та стресофіт, як і марні спроби уникнення того, що викликає стрес, можуть іноді призвести до протилежних результатів

 

Стрес як джерело енергії і сенс життя

Чи можна використати стрес на користь собі? Звісно. Такою, наприклад, є реакція прагнення до мети. Людина обов’язково має ставити собі цілі і досягати їх. Адже коли є ціль, то з’являється азарт, ми беремо себе «на слабо» – «зможу чи ні?». Після того як ми спрямовуємо енергію в дію, в організмі починають вироблятися нейромедіатори норадреналін і дофамін, які не лише включають людину в погоню за щастям, але й дають відчуття причетності і керування власним життям. Вчені виявили, що така реакція на стрес додає нам відчуття щастя і подовжує тривалість життя. Не дарма ж люди, які пережили найбільшу кількість стресових подій, частіше за інших вважають своє існування наповненим змістом.

 Якщо виключити із життя усі стресори, всі небажані миттєвості і непередбачувані  ситуації чи стане воно ідеальним? Чи можна жити без стресу? Як це не дивно, але ні. Бо за своєю природою саме життя і є головним джерелом змін, і відповідно стресів. Тому, намагаючись позбутися дискомфорту і стресів, ви ризикуєте загубити сам сенс існування, адже разом із ними ваше життя втратить і досвід (який сприяв би вашому зростанню), і складні рішення (якими б ви виправдано пишалися), і стосунки з іншими людьми (які роблять вас індивідуальністю).

Все ще залишилися питання щодо природи стресу і того, як можна змінити своє ставлення до нього? Тоді запрошую вас прослухати вебінар “Як отримати користь від стресу”

Мар’яна Бенц

+38(093)158-82-11      +38 (067) 340 04 99

©2019 Центр практичної психології «Ладаниця»