Як прийняти і полюбити своїх батьків?

Любов до себе через прощення і прийняття своїх батьків.

На мою думку любов починається з любові до себе. В Біблії написано люби ближнього свого як самого себе. Любов до себе це повне прийняття і турбота про своє тіло, та налагодження контакту з самим собою. на теренах нашої психіки живе три Я-стани, які по черзі, а іноді і всі разом виходять на зовнішню комунікацію. Це внутрішній дорослий, внутрішній батько і дитя. Налагодження контакту з собою починається з зцілення свого внутрішнього дитяти. Тому що тут наша радість, творчість, допитливість, спонтанність, але і також страхи, образи, капризи, почуття провини, незадоволення. Формування нашої внутрішньої дівчинки відбувається в дитинстві під впливом наших батьків і близьких родичів.

Тому, прощення дитячих образ і відновлення відносин з батьками – насамперед ознака зрілості. Напевно, найбільш болючими є конфлікти дорослих уже  дітей з батьками. І болючими ці конфлікти є для обох сторін. Не всім пощастило мати добрі відносини в сім’ї, але спробувати їх налагодити є можливість завжди.

Образа, почуття провини і подавлений гнів одні з найтоксичніших емоцій і це  підвищує ризик виникнення тілесних захворювань. Все це може псувати життя в щоденному форматі.

Зцілюючи свої душевні рани, пробачаючи і налагоджуючи відносини з батьками ви зцілюєте своє життя і весь свій рід. Наше особисте щастя бере свій початок саме в сім’ї, якій ми виросли. Якщо сім’я страждає і ви не приділяєте часу відносинам з батьками – не варто очікувати позитивних змін ні у власному житті, ні в житті своїх дітей.

Як усвідомити, що ми повністю прийняли наших батьків?

  • В першу чергу ми перестаємо дратуватися і відчувати невмотивований гнів у їх присутності.
  • Формується велика впевненість в собі, як загальна, так і в спілкуванні з батьками.
  • По відношенню до них найчастіше ми відчуваємо любов, а не образу. Любов безумовну, не залежну від обставин.
  • Можемо вільно і довірливо спілкуватися на рівних.
  • І ми і вони визнаємо власні кордони… Визначте для себе ті сфери життя де допомога батьків була би для вас бажаною і потрібною, теми розмов, які були б цікавими і ресурсними для всіх членів родини. Можливо їм потрібно щоб їх просто вислухали або навпаки вони хочуть вислухати вас
  • Ми беремо відповідальність за своє життя не перекладаючи її один на одного, дозволяючи і собі і батькам гармонійний вільний розвиток і право здійснювати вчинки.

Наші батьки, якими б вони не були, були дані нам  для формування нашої особистості, для пізнання самих себе, для того, щоб ми могли зростати духовно.

Кажуть, що батьків не вибирають, але хто знає, чи так це ..? 🙂

Comments

comments

 

Вам також може сподобатись:

See all posts

Додавайтесь в друзі!