«У чому щастя?» Хто з нас хоча б раз не ставив собі це одвічне запитання, актуальне для всіх часів і народів? Усі наші дії протягом життя скеровані на те, щоб уникати небезпеки чи рухатись до мети – все це заради того, щоб стати щасливішими. Але чомусь, попри всі наші старання уникати «чогось» чи рухатися «до чогось», після досягнення цілі ми не завжди відчуваємо щастя. Чому ж так відбувається?

Дякуючи великій кількості літератури, досліджень, опитувань, а також моїй практиці, сьогодні я можу виокремити такі своєрідні «кити», що слугують фундаментом щастя у житті. Можливо, саме вони допоможуть вам знайти ваш власний рецепт щастя.

Щастя і характер

«Більшість людей щасливі настільки, наскільки вони вирішили бути щасливими» Авраам Лінкольн

Еквівалент щасливості у житті залежить у першу чергу від характеру людини. Відомий психотерапевт Олександр Лоуен писав у своїх книгах, що щастям є усвідомлення власного особистісного росту.

Багато дослідників цієї теми зійшлися на тому, що частіше перебувають у стані щастя люди, у яких розвинені певні риси характеру. А саме: мистецтво дякувати, прощати і просити вибачення,  а також вміння не мати надмірних очікувань

Чому ж ці риси є такими важливими?

Уміння прощати і просити вибачення. Іншими словами, мистецтво не ображатися, адже образа — це абсолютно дитяча емоція. Діти ображаються на батьків через свою обмеженість у способах отримання бажаного. У дорослої ж людини є значно більший арсенал стратегій досягнення мети, які, на відміну від образи, дозволяють їм бути відкритими у своїх почуттях і діяти спонтанно.

Вдячність допомагає помічати і цінувати все те хороше, що є у вашому житті. Багато людей сприймають як належне щастя бути здоровим, мати дах над головою, хорошу роботу, добру їжу, доступ до інформації… Психіка наша дещо краще «заточена» на те, щоб «смакувати» негативною інформацією, а не позитивною. Додайте до цього і традиції виховання – коли, через бажання  застерегти власних нащадків від помилок, велика кількість батьків сприймає всі заслуги дитини як норму, постійно акцентуючи увагу лише на тому, що є не достатньо хорошим і потребує виправлення.

Тому вчіться ДЯКУВАТИ! І не лише оточуючим, а й собі.

Відсутність надмірних очікувань. Зазвичай головна причина того, що людина не відчуває себе щасливою полягає в невідповідності реальності її очікуванням. Адже наші невиправдані сподівання породжують претензії, роздратування, невдоволення (як собою, так і іншими). Поряд з очікуваннями завжди йде і категоричність: «має бути так, а не інакше!». Але замість категоричності варто напрацьовувати у себе такі риси, як прийняття і гнучкість.

Щастя як внутрішній спокій і насолода

«Однією з головних ознак щастя і гармонії є повна відсутність потреби комусь щось доводити» Нельсон Мандела

Злагода з собою наступає тоді, коли кількість «ХОЧУ» у вашому житті переважає над кількістю «ТРЕБА». Еквівалент щасливості дуже понижують неприємні, незрозумілі для вас, але «потрібні» справи, які виконуються попри відразу і небажання. Такий стан справ породжує внутрішні конфлікти. Конфлікти виникають і при намаганні людини досягти одночасно кількох взаємовиключних цілей (наприклад, народити дитину і досягати кар’єрного успіху). Звісно, у сучасному світі є багато благ, які допомагають, але ми часом не розуміємо, що на якийсь час темп однаково доведеться збавляти.

Щастя й насолода також тісно переплетені між собою. В сучасному світі уміння «смакувати» життя доступне далеко не кожному. Я сама довго вчилась і досі продовжую навчатися цьому мистецтву.

Насправді насолода приходить тоді, коли ми живемо розмірено, без поспіху, щоб дати собі перепочинок і мати час покайфувати від досягнутого. А ще коли ми уміємо перебувати «тут і тепер», бо так багато людей живуть або в минулому, або в майбутньому, втікаючи в ілюзорний світ та ігноруючи теперішнє, яке їм не подобається

Щастя і сенс життя

«Якщо ви хочете вести щасливе життя, ви повинні бути прив’язані до мети, а не до людей або до речей» Альберт Ейнштейн

Розуміння покликання, сенсу свого існування спонукає нас до осмисленого життя. Коли ми знаємо власне призначення, то воно визначає й життєві орієнтири, наповнюючи змістом наші дії. Тоді ми сприймаємо життя як шедевральну картину, а не як розібрану мозаїку. Покликання чи сенс життя — це доволі абстрактна річ, воно може бути узагальненим і охоплювати практично всі сфери життя.

Але лише зрозуміти власне покликання не достатньо, до нього потрібно ще рухатися. Тому відчуття щастя додає нам наявність довгострокових цілей, що підводять нас до здійснення свого призначення. Цілі мають формуватися як щодо зовнішніх благ (соціальний статус, наявність грошей, машини…), так і внутрішніх (особистісний ріст, відчуття зв’язку з іншими людьми..) – це і будуть наші дороговкази на дорозі життя. Пам’ятайте, що варто бути твердими у своїх цілях, але гнучкими у способах їхнього досягнення.

Щастя бути корисним іншим людям та улюблена робота

«Якщо хочеш бути щасливим –  розвивай свої здібності і таланти» – Арістотель.

«Для щастя потрібно щось робити, щось любити і в щось вірити» Джозеф Аддісон

У кожної людини є позасвідоме прагнення бути корисним для інших, використовуючи власні вміння і таланти, бо саме так ми почуваємо свою значущість.

Наша робота теж є дуже важливою, адже, займаючись нею, ми проводимо величезну частину свого життя. Якою ж має бути робота, що дарує відчуття щастя? Вона повинна не просто подобатися і бути цікавою,  але й мати зони для росту особистості, тобто допомагати втілити ваше призначення, давати можливість реалізувати та відшліфувати ваші таланти і здібності. Бо якщо особистість не усвідомлює своїх талантів, не вдосконалює  їх, то стає токсичною (у першу чергу для своїх рідних, особливо дітей).

Щастя і сім’я

«Щастя – це коли тебе розуміють, велике щастя – це коли тебе люблять, справжнє щастя – це коли любиш ти»  Конфуцій

Люди – істоти соціальні, тому в кожного з нас є позасвідоме прагнення до прив’язаності. Щастя в дітях, друзях чи родині? Насправді не завжди наявність сім’ї зробить людину щасливою, а от емоційно близькі, теплі та довірливі стосунки дійсно додають нам щасливості у житті. Але мистецтву стосунків теж потрібно вчитися.

«Щастя — як здоров’я: коли його не помічаєш, значить воно є»  Іван Тургенєв

Наостанок варто наголосити, що щастя не дорівнює успіху, хоч багато людей  і ставлять знак рівності між цими поняттями. Щастя і успіх швидше є побічними продуктами правильної організованої діяльності і життя в цілому.

Счастье, glück,  happiness , bonheur,  laime шчасце, felicità…– так по-різному пишеться слово «щастя» різними мовами, і такими ж розмаїтими можуть бути його рецепти для різних людей. Адже те, що дарує щастя тобі, зовсім не  обов’язково дасть таке ж відчуття щастя й мені.  Тому бажаю вам знайти і втілити в життя ваш власний рецепт щастя!

Мар’яна Бенц

+38(093)158-82-11      +38 (067) 340 04 99

©2019 Центр практичної психології «Ладаниця»